вихвалятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вихвалитися — див. вихвалятися … Український тлумачний словник
славитися — влюся, вишся; мн. сла/вляться; недок. 1) Мати широку славу, популярність. || чим, як хто і без додатка. Бути широко відомим у певному відношенні. 2) уроч. Прославлятися, звеличуватися. 3) розм. Хвалитися, вихвалятися. 4) Пас. до славити 1), 2) … Український тлумачний словник
фанфаронити — ню, ниш, недок., розм. Бути фанфароном; вихвалятися, хвастати … Український тлумачний словник
хвалитися — хвалю/ся, хва/лишся, недок. 1) Хвалити себе, вихвалятися ким , чим небудь. 2) кому і без додатка. Розповідати, казати так, щоб усі чули. || Виявляти, розкривати те, що до цього часу було таємницею, невідомим; відкривати. 3) з інфін., із спол. що … Український тлумачний словник
храбрувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) заст. Виявляти хоробрість, відвагу. 2) Видавати себе за хороброго, вихвалятися своєю відвагою. || Підбадьорювати себе … Український тлумачний словник
чванитися — нюся, нишся, недок. Виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким , чим небудь … Український тлумачний словник
погрожувати — I = погрозити (кому попереджати, погрожуючи про покарання), грозити, грозитися, загрожувати, загрозити, пригрожувати, пригрозити, страхати (кого), хвалитися (без додатка), вихвалятися (перев. без додатка) II ▶ див. грозити 1), залякувати, лякати… … Словник синонімів української мови
хвалитися — I (ким чим і зі спол. що хвалити себе, щось своє, своїх близьких), похвалятися, похвалитися, вихвалятися, вихвалитися, хизуватися, хвастати, хвастатися, фанфаронити; козиряти (виставляти як свою перевагу) II ▶ див. погрожувати I, розповідати 1) … Словник синонімів української мови
хелпитися — пишатися, величатися; вихвалятися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів